Прес-центр

Енергетика України вимагає негайних дій: експерти-атомники звертаються до керівництва галузі

Розмір шрифту

Скинути
29.03.2021

«Від кризи до розвитку: що робити з енергетикою України?», – текст із такою назвою як звернення до керівництва галузі опубліковано у виданні «Бізнес Цензор». Таким чином знані атомники Георгій Копчинський та Микола Штейнберг, за плечима яких – десятки років роботи в атомній енергетиці, відреагували на нещодавнє інтерв’ю журналістам цього видання керівника НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна.

Автори звернення впевнені: всі дотичні до керівництва галуззю мають негайно діяти, щоб вирішити її «летальні проблеми», адже останнім часом критичне становище вітчизняної електроенергетики стає все очевиднішим. «Спрацьовування її технічного потенціалу, ігнорування необхідності оновлення застарілих генеруючих потужностей та обладнання електромереж, нерозважні пільги для «зеленої» енергетики, волюнтаристські намагання реформувати ринок електроенергії, тарифна політика, що не піддається логіці, – все це призвело до хаосу в галузі», – вважають Копчинський та Штейнберг.

За їх словами, у найбільш кричущому стані перебуває теплова електроенергетика і, здавалося б, усі сили держави та власників ТЕС мають бути спрямовані на їхню реконструцію та будівництво нових сучасних теплоелектростанцій. «Тариф на електроенергію ТЕС, що втричі перевищує тариф на електроенергію АЕС, дозволяє це зробити. Та де ж результати?, – питають автори звернення. – Чому не знижується питома витрата палива на виробництво електроенергії? Чи реконструкцію спрямовано лише на вичавлювання останніх соків з обладнання «пенсійного віку»? Результат відомий: у середині зими «вилетіло» з роботи більше 10 теплових енергоблоків. Не пам’ятає такого енергетика України!»

На думку Георгія Копчинського та Миколи Штейнберга, на цьому фоні атомна енергетика об’єктивно стала флагманом у забезпеченні країни електроенергією. Вони нагадують: вітчизняні АЕС – це лише чверть генеруючих потужностей країни, яка втім виробляє більше половини електроенергії. Ключова проблема, на думку авторів, – це забезпечення безпеки АЕС.

«Цьому завданню приділяється багато уваги, розроблені й реалізуються програми, що дозволяють підтримувати прийнятний рівень безпеки та надійності енергоблоків, – констатують експерти. – Але вражаюча річ – НАЕК «Енергоатом», надаючи країні половину потрібної їй електроенергії, балансує на межі банкрутства, шукає гроші на підвищення безпеки по всьому світі. І це в країні, яка пережила Чорнобиль».   

Вони запитують: чому політики лишень до «чорнобильских дат» просторікують про безпеку національної ядерної енергетики, та роками не роблять нічого для створення передбачених ядерним законодавством економічних умов розвитку атомної генерації. Вони запитують у чиновників: де у тарифі на електроенергію необхідні й достатні кошти на безпеку, відновлення та розвиток атомної енергетики? І доповнюють питання: невже так важко зрозуміти, що запобігти аварії дешевше, аніж ліквідувати її наслідки?

Найважливішим завданням атомників на найближчий час експерти вважають подовження строків експлуатації діючих АЕС. Це, на їхню думку, умова виживання галузі. А для цього потрібні кошти на серйозну наукову підтримку та подовження ресурсу споруд і обладнання АЕС. «Багато часу втрачено на обговорення численних стратегій, – констатують Георгій Копчинський та Микола Штейнберг, – зокрема щодо необхідності будівництва нових енергоблоків замість тих, що виходять з експлуатації». І найяскравіший приклад, на їхню думку, це безплідні дискусії про добудову 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС, які точаться з 2005 року. «Не можна і далі втрачати час, потрібні конкретні дії», – резюмують автори звернення.

Повний текст звернення експертів-атомників читайте за посиланням.